Напрямки
Археологічні розкопки Трої складаються з дев'яти основних верств, найраніший з яких відноситься до раннього бронзового віку, а останній — до епохи Східної Римської імперії. Археологічні розкопки відкриті для туристів та були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 1998 році. Викликає хвилювання просто той факт, що ви бачите стародавні стіни Трої, деретесь по руїнах і дивитеся через Троаду (рівнини Трої) у бік вод Дарданелл та за пагорби Галліполі. Просто насолоджуйтеся стежкою між поселеннями та тимчасовими верствами стародавньої Трої. Ці руїни мають легенди, які шепочуть.
Археологічна пам’ятка Троя, Чанаккале
Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО з 1998 р.
Місто Трой, або Троя, як це згадується в епічній «Іліаді» Гомера, розташоване біля входу в протоку Дарданелли, на відстані 30 км на захід від Чанаккале. Протока є місцем подій, що згадуються у легенді про Геро та Леандра, прославлених улюбленців грецької міфології. Вона також відіграла значну роль і в історії. У 480 р. до н. е. перська армія Ксеркса I перетнула протоку через Понтонний міст, як і Олександр Македонський у 334 р. до н. е. під час свого походу проти Персії. Протока завжди мала велике стратегічне й економічне значення як ворота до Стамбула та Чорного моря з боку Середземного моря.
«Вітри принесли багатство Трої». Дійсно, сильні північні вітри в цій області ускладнили перехід через Дарданелли, а нижня зворотна течія під Дарданеллами ще більше погіршувала ситуацію. Моряки помістили глибоку сітку під човном, що дозволило їм сповільнити зворотну течію й перетнути протоку. У будь-якому випадку човни повинні були чекати в гавані Трої, і оскільки вона була прямо на перехресті шляхів, завдяки торгівлі місто стало надзвичайно багатим. Процвітання породжувало стрімкий культурний розвиток, і розкопки підтвердили згадки про багатство, описане ще в «Іліаді».
Розкопки виявили послідовність із дев’яти основних шарів, що представляють дев’ять періодів. Ще один шар був виявлений у 2019 р., що дало право датувати Трою 3600 р. до н. е. Троя VIIа, яка була знищена вогнем приблизно в 13-му столітті до н. е., — імовірно, місто царя Пріама, яке описане в «Іліаді» Гомера. Гомер увічнив Трою в оповіданнях про царя Пріама, Гектора, Паріса й прекрасну Єлену. Символічний дерев’яний троянський кінь служить нагадуванням про легендарну війну. Нещодавні розкопки не залишили сумнівів, що Троя була анатолійським містом. Відкриття халколітичного кургану на Дарданеллах заповнило історичну прогалину, а виявлена лувійська печатка засвідчила про зв’язок лувійців із містом. У хеттських текстах ідеться про договір між хеттами та принцом Алаксандусом Вілусським (Alakşandu of Wiluşa), якого в «Іліаді» ідентифікують як Олександра Іліоського, більш відомого як Паріс із Трої. Грецьку Трою у бронзову добу називали Вілуса/Тавриса. Трой також офіційно заявив про своє походження від Римської імперії через Енея. Сьогодні міські стіни Трої VI нагадують про велике гомерівське місто, яке чинило опір грекам.
Храм Афіни, центральний мегаронний комплекс Трої II, палац Пріама з Трої VI, Святилище Деметри, Одеон і сусідній Булейтеріон римського періоду все ще перебувають у відносно хорошому стані. У новому музеї будинків Трої зберігаються дорогоцінні предмети з цього місця й багато скарбів. Скарби, вивезені Генріхом Шліманом, імовірно, колись повернуться у свій законний дім. 30 вересня 1996 р. уряд Туреччини оголосив місцевість Трої та її безпосередні околиці Національним історичним парком, і це місце було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 1998 р.
