Мустафапаша
Мустафапаша, раніше відоме як Сінасос, — це невелике містечко з 1300 жителями та кам’яними будівлями, що розташовані біля підніжжя п’яти навколишніх пагорбів.
Мустафапаша, раніше відоме як Сінасос, — це невелике містечко з 1300 жителями та кам’яними будівлями, що розташовані біля підніжжя п’яти навколишніх пагорбів.
Мустафапаша, раніше відоме як Сінасос, — це невелике містечко з 1300 жителями та кам’яними будівлями, що розташовані біля підніжжя п’яти навколишніх пагорбів. Мустафапаша нагадує музей під відкритим небом з його міською архітектурою, що складається з церков, мечетей і кам’яних будинків з різьбленими й орнаментованими фасадами, балконами й вікнами — унікальними зразками майстерності місцевих каменерізів. Побудовані в гармонії з топографією та кліматом регіону, втілення прекрасних прикладів кам’яного та теслярського зодчества, ці будинки 19-го століття несуть ознаки блискучої культури. Тут ви можете сховатися від натовпу й провести час в автентичному, живому каппадокійському містечку.
Можливість поринути в минулі часи
Історія Мустафапаші сягає доісторичних часів завдяки артефактам, виявленим у родючій долині Дамса, жителі якої надавали перевагу торгівлі перед сільським господарством. На початку 20-го століття містечко стало відомим, заможним та сучасним центром Каппадокії з освітніми та культурними установами, а також прийняло сучасний стиль мистецтва та спосіб життя.
Селище Мустафапаша було домівкою для ромів, православних християн Туреччини, та турків, і релігія була одним з ключових культурних складових міста. Османські Роми побудували у селищі дві громадські церкви, понад 30 каплиць та численні культові пам’ятки з каменю.
Серед його найдавніших споруд — міст Марашоглу з каменю ашлара, що з’єднує два райони; монастир Святого Ніколаоса та Церква Святого Стефаноса в Долині монастирів, а також Велика мечеть Мустафапаші Камі-і-Кебір (з каменю ашлара 17-го століття) у центрі селища. Не можна пропустити Церкву Костянтина і Єлени 19-го століття, прикрашену різьбленням із зображенням виноградних лоз, двокрилого дракона, двоголового орла та херувимів на стінах. Медресе Мехмета Шакіра Паші 19-го століття,що колись служила їдальнею для нужденних, є ще однією неймовірною будівлею, у якій сьогодні розташований Університет Каппадокії — перший університет, заснований у селищі.
Готові побалувати себе місцевою кухнею?
Ви можете зупинитися у відреставрованих традиційних кам’яних домах, типових для османсько-каппадокійської архітектури, і пообідати в ресторанах, які знаходяться у відреставрованих кам’яних будівлях або старих традиційних будинках.
Скуштуйте найяскравіші місцеві делікатеси — випічку з бобовими та тесті-кебаб, тушковану баранячу гомілку в глиняних горщиках. Варто зазначити, що кераміка є одним з основних джерел доходу в регіоні.
Ця земля також є домівкою для рясних виноградників, а отже, крім вина, ви можете знайти такі продукти, як виноградний оцет, маринований виноград та виноградну мелясу. Страви місцевої кухні можна дегустувати разом з місцевими винами, виготовленими з місцевих сортів винограду, таких як емір.
Виноградарство та вироби ручної роботи на згадку
Жителі Мустафапаші славляться своїми ляльками ручної роботи під назвою кітре, гончарством, керамікою і виноградарством. Виготовлення ляльок та кераміки —- це екологічні ремесла, які сприяють загальній культурі селища. Що стосується виноробства, то Анатолійське виноградарство має понад тисячолітню історію, і в середні віки виноградарі використовували голубине гуано як добриво для вулканічного ґрунту Каппадокії. Сьогодні відвідувачі люблять завітати на виноградники і спостерігати за збором винограду восени.
Музей Мистецтва та історії Каппадокії, який після комплексної реставрації відкрився як приватний музей й пов’язаний з Міністерством культури і туризму, також є відомий як Музей ляльок. Ляльки, що виставлені в музеї в Мустафапаші, де продовжується традиція виготовлення ляльок кітре в традиційному одязі, багато розповідають нам про фольклор Анатолії.
У пошуках пригод? Завітайте й побачте життя, закарбоване в долинах!
Долина Гомеда-Узенгі (Gomeda-Üzengi), що розташована поруч із селищем Мустафапаша, ідеальна для піших прогулянок. Долина бере початок у селі Айвалі і закінчується в районі Узенгі. Церква Алакара, що розташована зразу біля входу в долину, і висічена в скелі каплиця Святого Василія, що знаходиться приблизно в кілометрі далі, побудовані в іконоборчий період і належать до важливих релігійних святинь долини. По дорозі ви зустрінете ендемічні рослини та метеликів. А канали та тунелі невідомого походження нададуть прогулянці атмосферу таємничості. Висічені в скелі голубники в кінці долини в Узенгі виглядають як монументальна споруда. Фасади деяких з цих голубників складалися з сотень вікон, однак до наших днів збереглися тільки сідала.
Тепер ви заслужили на горнятко турецької кави…
Подорожуючи до Мустафапаші, відвідувачі можуть зупинитися в селищі Шахінефенді, щоб помилуватися стародавнім містом Собесос, де є вражаючий конференц-зал і комплекс хамамів з барвистою та дивовижною мозаїкою на підлозі. Повертаючись до Мустафапаші, згідно з традицією зробіть перерву на горнятко турецької кави в kıraathane, кав’ярні на головній міській площі.
